Тема: Як зняти психологічне напруження  дитини.

1.   Художнє слово. Читання цікавої казки, оповідання сприяє зменшенню нервового напруження і заспокоює дитину.

2.    Фізичні навантаження. Найкращим способом зняття нервового напруження є фізичні навантаження - фізична культура та фізична праця. Якщо в дитини поганий настрій, їй необхідно гратися на свіжому повітрі в рухливі спортивні ігри: футбол, волейбол, теніс тощо, здійснювати велосипедні прогулянки з ровесниками, а ще важливіше - разом із батьками.

3.    Живопис. Живопис своїм розмаїттям кольорів, світла і тіні створює особливу музику картини. Колір сам по собі, незалежно від предмета, якому він властивий, справляє на глядача особливий психофізіологічний вплив.

4.    Позитивні емоції. З давніх - давен відомо, що усмішка, жарт, гумор знімають психічне напруження і заспокоює дитину.

5.    Музика. Людям здавна відомо про цілющі властивості музики. В дитячому віці нормальному, здоровому розвитку організма сприяють ніжні колискові пісні, спокійна музика.

6.    Спілкування з природою. Природа заспокоює нервову систему, робить людину добрішою. Тому прогулянки з дитиною у парку або виїзди на природу усією сім'єю - найкращі ліки від нервових перенапружень та чудовий засіб зміцнення родинних стосунків.

7.    Гра. Гра - явище феноменальне, вона притаманна всім дітям. Без неї дитина не може нормально жити та розвиватись. Особливого значення набуває участь в іграх дітей та батьків під час спільного проведення відпочинку.

8.    Глибоке дихання. Зробити глибокий вдих, випинаючи живіт уперед до відчуття участі в цьому діафрагми. Тепер трохи повільніше, видихаючи повітря до втягування живота всередину.

Тема: Як виховати толерантність у дітей.

Сім’я – модель толерантного суспільства.

Неможливо виховати гармонійну особистість, якщо дитина не розумітиме, як правильно поводитися з людьми не такими, як усі. Люди різняться нацією, релігією, зовнішнім виглядом і захопленнями. Інколи це виглядає незвично чи смішно, навіть шокує. Але варто проявляти стриманість, недоречно тикати пальцями та кричати: «А де його ноги?» чи «Чому тьоті закуталася в ковдру (паранджу)?».

Разом із толерантністю слід виховувати повагу до людини, до самого себе. Сім’я має бути прикладом, саме в ній можливо діти навчаються терпимості та співчуття, адже рідні, як ніхто здатні виховати в людини ці якості характеру. Якщо навчитися терпимо ставитися до рідних, то стосовно інших це буде значно легше зробити.

Що для цього потрібно?

1.      Розкажіть, що толерантності не заслуговує поведінка людей, яка порушує соціальні норми. 

Батьки так прагнуть навчити дітей толерантності, що ті в свою чергу починають плутати поняття та терплять несправедливість від людей, які виявляють неповагу, обманюють та ображають, а інколи навіть б’ють. Тож цей момент також слід обговорити з дітьми.

2.      Розкажіть про зовнішні відмінності та людей з обмеженими можливостями.

У когось може бути родима пляма на усю щоку, в когось — трохи смішний кирпатий носик чи великі очі, інші мають якусь інвалідність – але всіх нас об’єднує те, що ми люди, живемо на цій планеті. І якби всі вибірково ставилися до кожного: добре до красивих і, на нашу думку гарних, а решту зневажали, щасливіші ми б через це не були. Людство тим і відрізняються від тварин, що в нас не діє природний відбір. І часом люди слабкі, або скалічені зовні, мають дуже чисту душу та добре серце, володіють глибоким мисленням та здатні на жертовність і подвиги, на відмінну від красивих лише зовні чоловіків і жінок. Такі речі не всім зрозумілі, дітям усе нелегко пояснити, але це важливо і говорити про це потрібно!

3.      Розкажіть про неймовірні відмінності людей в усіх сферах життя.

Хтось фарбує в зелений колір волосся, а хтось носить паранджу — і все це зустрічаємо в нашій державі. Тому дитина повинна проявляти стриманість у своїх емоціях, можливо, й у вас виникне асоціація: «Дівчина із зеленим волоссям схожа на жабеня!», але ж ви не кричатимете про це вголос. Чи крикнете? Усе це індивідуальне світобачення і воно настільки різниться з іншими, що краще свої думки з цього приводу тримати при собі та навчати цього дітей. Їм тоді буде значно легше  знаходити спільну мову з людьми, які зустрічаються у житті.

4.      Розкажіть дитині про народи світу, їхні звичаї та обряди.

Часто батьки бідкаються, чим розважитися з дітьми, як їх зацікавити. А все дуже просто — варто завжди починати з розмов. Спілкуйтеся з дітьми на цікаві теми, можливо, і самі дізнаєтеся чогось нового. Наприклад, як у Китаї, аби господар не образився, гості повинні плямкати, таким чином виказуючи, якою смакотою їх годують. А заляпана скатертина — це взагалі знак великої поваги та подяки за частування. Тому, якщо дитина зробить зауваження знайомому китайцеві за плямкання (як відомо, зараз дуже багато студентів навчаються у нас у країні, тому це цілком можливо), він образитися.

5.      Стежити за спільним спілкуванням в сім’ї.

Спочатку було слово… Тому будь-які жаргонні вислови впливають з неймовірною силою на формування особистості дитини. Якщо в сім’ї є нормальною  фраза «Ти вівця, баран! От дурепа!» тощо, то дитина вже звикла та не ображається, вона обов’язково перейме цю манеру висловлюватися. Але товариші сприйматимуть болісно подібні слівця, адже їх виховували в іншій сім’ї. Так починає проявлятися нетолерантне ставлення дитини до своїх одноліток. А пізніше — й узагалі до усіх людей. Уникайте цього, завжди стежте за своїм мовленням і коригуйте дитячі звички лихословити. Адже використання добрих слів ще нікому не заважало у житті налаштовувати комунікативні зв’язки.

Будьте завжди толерантними самі та навчайте цього своїх дітей. Адже це допоможе досягти успіхів у житті.

 Тема: Як виховати добру та чуйну дитину.

Будьте послідовні. Якщо ви ставите дитині послідовні очікування, навколишній світ здається їй передбачуваним. Давайте маленьким дітям послідовні і зрозумілі вказівки і пояснення. Якщо у ваших вказівках є протиріччя, дитина заплутується і не розуміє, чого від неї очікують батьки. І навпаки: коли ваші пояснення послідовні, дитина відчуває себе в безпеці, пізнаючи світ і пробуючи щось нове. Дитина впевнена, що батьки будуть постійно спрямовувати і вчити її.

Зміцнюйте довіру. Від того, як ви доглядаєте за немовлям, залежить його розвиток у майбутньому. Якщо дитина зрозуміє, що оточуючі дорослі добрі і їм можна довіряти, вона навчиться довіряти оточуючим і самому собі. Коли ви реагуєте на потреби дитини, вона відчуває себе цінною і важливою. Коли немовля відчуває, що його люблять і цінують батьки, у нього формується доброта стосовно інших людей.

Виховуйте дитину позитивно. Діти вчаться дбати про інших, коли відчувають турботу про себе. Якщо дитина не налякана і не зла, вона краще вчиться. Якщо ви виховуєте дитину, ґрунтуючись на любові й повазі, ви допоможете їй зрозуміти важливість такої поведінки стосовно оточуючих.

Дослідження показують, що фізичні покарання можуть перешкоджати розвитку позитивних взаємовідносин між дітьми і дорослими. Якщо у вихованні дитини ви опираєтесь на фізичну дисципліну, це послаблює її довіру до вас.

Фізичні покарання не допомагають дітям контролювати себе або зрозуміти зв'язок між поганою поведінкою і покаранням. Це призводить лише до того, що дитина відчуває сором і злість на батьків.

Позитивне виховання поєднує в собі повагу і любов до дитини, чіткі вказівки і зрозумілі причинно-наслідкові зв'язки. Коли маленька дитина отримує послідовні і позитивні вказівки, вона з більшою ймовірністю буде поводитись доброзичливо відносно інших.

Як показати дитині приклад доброти? Демонструйте доброту й розуміння в повсякденних ситуаціях. Керуючи автомобілем, стежте за тим, що ви говорите іншим водіям. Будьте ввічливі з офісними працівниками, навіть якщо ви прочекали в черзі півгодини. Коли ми кричимо на інших дорослих або принижуємо їх, ми показуємо приклад різкої, деструктивної взаємодії з тими, хто нас оточує. Якщо це сталося, можна забрати свої слова назад або вибачитися. Позитивним прикладом буде, якщо ви зробите глибокий вдих і скажете: «Вибачте, я знаю, що це не ваша вина. У мене був важкий день, і я не хотів (ла) зриватися на вас».

Дорослі завжди показують дитині приклад того, як справлятися з життєвими ситуаціями. Ми повинні навчити своїх дітей правильно реагувати на різні обставини. Якщо ми покажемо їм, як керувати власними емоціями, ми зробимо великий крок до того, щоб виховати в них доброту.

Що робити, якщо дитина продовжує проявляти агресію, попри всі зусилля батьків?

Нам складно зрозуміти, який стрес відчуває дитина через щільний розпорядок дня й безліч інших чинників. Через це в неї просто не залишається сил, щоб справлятися з емоціями. Дотримуйтеся простих порад:

Помічайте, що відбувається навколо. Не обговорюйте проблеми, говоріть про приємні для вас обох речі.

Ознайомте дитину з техніками усвідомленості – це допоможе їй стати спокійнішою.

У доступній та веселій формі пояснюйте дитині, як влаштований людський мозок. Дітям, які вважають себе поганими через те, що відчувають злість, можна розповісти про особливості роботи певної частини мозку, лімбічної системи, і тоді вони вже не будуть відчувати себе такими поганими.

Як розвинути доброту в дитини, якщо вона схильна до агресивної поведінки.

Іноді дитину неможливо навчити доброти, поки вона не навчиться справлятися зі злістю. Навчіть малюка адекватно справлятися з агресивними імпульсами за допомогою такої техніки: засуньте руки в кишені, зробіть три кроки назад, «скиньте» свою злість на підлогу й розтопчіть її.

Використовуйте інші техніки боротьби з негативними емоціями:

Один з найбільш швидких і ефективних способів заспокоїти дитину – назвати емоції, які вона відчуває, і висловити їй співчуття.

Запропонуйте дитині повернутися до проблемної ситуації й переграти її. Зрештою, ми хочемо, щоб вона навчилася по-іншому реагувати на ситуації. Недостатньо просто карати за погану поведінку.

Коли дитина спокійна, покажіть їй приклад доброти. Потрібно висловлювати дитині вдячність за все, що вона робить добре. Так її серце пом'якшується, й вона вчиться доброти. Також у спілкуванні з дитиною дуже доречним є гумор.

Вивчайте співчуття в ігровій формі. Під час перегляду фільму зробіть паузу й запитайте: «Як ти думаєш, що цей хлопчик зараз відчуває? Чому?» Спостерігаючи за навколишніми, намагайтеся зрозуміти їх емоції за виразом обличчя. Доброта починається з того, що дитина вчиться ставити себе на місце іншого, здогадуючись про його почуття.

Акцентуйте увагу на маленьких прикладах доброти, з якими ви зіштовхуєтеся в повсякденному житті. Наприклад, коли одна людина пропускає іншу в черзі, поступається місцем в автобусі й інших.

Проявляйте емпатію. Емпатія - це здатність ставити себе на місце іншої людини і таким чином розуміти її почуття і мотиви. Практикуйте прояви емпатії і заохочуйте дитину робити так само. Покажіть дитині, як емпатія допомагає вирішити повсякденні проблеми.

Останнім часом у новинах часто розповідають про стихійні лиха. Обговорюйте з дитиною подібні випадки. Розкажіть про те, як волонтери допомагають постраждалим. Поговоріть про потреби постраждалих від стихійних лих і обговоріть, чим їм можна допомогти. Розкажіть, що навіть мізерна допомога може принести велику користь людям, які її потребують.

Нагадуйте дитині, що вона щодня буде стикатися з потребами інших людей. Допомагаючи іншим, дитина буде відчувати позитивні почуття. Наприклад, у дитини можуть запитати дорогу. Коли вона допомагає іншій людині знайти дорогу, вона допомагає впоратися з почуттям розгубленості. Поговоріть з дитиною про те, яке це - загубитися в чужому місті, і як важливо допомагати іншим людям у такій ситуації.

Емпатія також включає в себе турботу про тварин, навколишнє середовище тощо. Якщо ви їдете з дитиною на машині, звертайте увагу дитини на сміття, яке лежить уздовж доріг. Поговоріть з дитиною про те, як важливо дбати про навколишнє середовище. Заохочуйте дитину брати участь у волонтерських екологічних акціях.

Розвиток у дитини доброти.

Висновки.

Діти володіють вродженою здатністю проявляти доброту стосовно оточуючих. Про це свідчить їхня поведінка з перших років життя. Однак дорослі відіграють важливу роль у тому, щоб дитина продовжувала проявляти доброту в старшому віці. Якщо ви з підтримкою і теплотою встановлюєте дитині розумні стандарти поведінки і послідовно їх застосовуєте, ймовірно, дитина буде доброю і співчутливою в поведінці.

·       Щоб навчити дітей проявляти доброту і турботу, дотримуйтеся таких рекомендацій:

·       Показуйте дитині хороший приклад, проявляючи повагу до оточуючих.

·       Говоріть дитині про те, як важливо допомагати іншим людям.

·       Будьте послідовні у правилах і вказівках, які ви даєте дитині.

·       Говоріть з дитиною про почуття інших людей і про наслідки поганої поведінки.

·       Створюйте можливості для того, щоб дитина виявляла емпатію.

·       Дякуйте дитині за доброзичливу поведінку стосовно оточуючих