Новомосковськ. КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД "ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ "(ЯСЛА-САДОК) № 2 "ЧЕБУРАШКА" НОВОМОСКОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

 





Сторінка логопеда

     Логопедична допомога

 

Життєве кредо: «Важливо не те, як багато ми даємо, а як багато любові ми в це вкладаємо»
 
Професійне кредо: «Все можливо, на неможливе просто потрібно більше часу!»
(зі скарбниці мудрості буддійських монахів) 
 
Логопедичний супровід  у ДНЗ № 2 «Чебурашка»  здійснює вчитель-логопед

 

Фокіна Олена Миколаївна
 
Освіта вища, педагогічний стаж – 28 років, спеціаліст І категорії
 
 
 
У своїй діяльності вчитель-логопед керується:
 
Конституцією України. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80
Законами України «Про освіту» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19,
«Про дошкільну освіту» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2628-14.
Конвенцією про права дитини.  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021
Положенням про логопедичні пункти системи освіти (наказ Міністерства освіти і науки України від 13 травня 1993 року № 135, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 травня 1993 року за №59 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0059-93#Text
Іншими законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України.
 
 
Логопедична робота – складний динамічний процес, який передбачає комплексну роботу в певних напрямах:
 
- Обстеження та діагностика мовлення дошкільників.
- Проведення корекційної роботи:
  1. уточнення та розвиток лексичної сторони мовлення;
  2. формування граматичних умінь та навичок;
  3. розвиток фонематичних процесів;
  4. формування правильної вимови звуків та введення їх у зв’язне мовлення;
  5. розвиток дрібної та загальної моторики;
  6. розвиток мовленнєвого дихання (при потребі).
- Проведення просвітницької роботи серед педагогів та батьків.
Останнім часом у дошкільній освіті України спостерігається значне  збільшення кількості дітей із порушеннями мовленнєвого розвитку. Серед них є діти з важкими порушеннями мовлення, яких відносять до категорії дітей з особливими освітніми потребами, дошкільники із фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення (ФФНМ – характеризується неправильною вимовою звуків, яка ускладнюється недостатньо розвиненим фонематичним сприйманням (слухом)), дошкільники із фонетичним недорозвитком мовлення (ФНМ – порушення вимови звуків, що не пов’язані з недорозвитком фонематичного сприймання).
 
Отримати допомогу логопеда вони можуть на логопедичному пункті при КЗ ЗДО №2.
 
Щo таке логопункт?
 
Логопедичний пункт (скорочено «логопункт») – це місце, де надається допомога дітям з мовленнєвими порушеннями дитини без переводу в іншу (спеціалізовану) установу.
 
Основним завданням логопедичних  пунктів  є  усунення  різних
порушень усного і писемного  мовлення,  запобігання  різним  відхиленням
мовленнєвого  розвитку  дітей,  пропаганда  логопедичних  знань   серед
педагогів та батьків.
 
Організація логопедичної роботи
 
Обстеження дітей для зарахування їх до логопедичного пункту проводиться з 1 по 30 вересня.
На логопедичний пункт зараховуються діти, які мають різні відхилення мовленнєвого розвитку.
Прийом учнів з порушеннями мовлення проводиться впродовж усього навчального року в міру звільнення місць.
Наповнюваність груп – 4-5 дітей.
На  логопедичному  пункті одночасно працює 25 – 30 дітей.

 

Що ми робимо на логопедичних заняттях?
 
Формуємо правильну звуковимову, закріплюємо її у скоромовках, віршах, зв’язному мовленні.
Розвиваємо артикуляційну та дрібну моторики.
Розвиваємо слухову увагу, пам’ять, фонематичний слух, звуковий аналіз та синтез.
Поповнюємо словник, вчимося правильно граматично та зв’язно оформлювати висловлювання.
Розвиваємо різні види мислення.
Розвиваємо зорову увагу, пам’ять.

 

 

 

 

 

 

Скарбничка вчителя - логопеда

Шановні батьки! ПАМ’ЯТАЙТЕ!!!

1. Мова не успадковується. Дитина вчиться говорити, спілкуючись із дорослими.

2. Якщо ви помітили у маляти  недоліки, негайно звертайтеся за допомогою до фахівця.

3. Розмовляйте з малюком кожної  вільної  хвилини.

4. Спонукайте дитину до звуконаслідування, промовляння правильних слів.

5. Якомога більше залучайте дітей до ігор, розповідайте казки, розучуйте пісні, скоромовки, вірші.

6. Ні в якому разі не повторюйте неправильну вимову дитини - малюкові потрібно чути тільки правильну мову дорослих.

Загальний недорозвиток мовлення у дітей з нормальним слухом і збереженим інтелектом - це порушення формування всіх компонентів мовної системи: лексики, граматики, фонетики. Найчутливіший період для розвитку мови - від 1 року до 5 років. Чим раніше нормалізована мова дитини,  тим більше сприятливим буде прогноз її подальшого розвитку.  Затримка темпів мовного розвитку функціонального характеру, як правило, обумовлена неправильним вихованням або частими захворюваннями дитини. Усунення причини, що викликає відхилення  в розвитку дитини, зміну умов її виховання визначають успішність подальшого розвитку дитини. Якщо вчасно не звернути уваги на мовні проблеми, вони можуть прийняти незворотний характер і спотворити подальше становлення мови і особистості дитини.

Успішність розвитку дитини залежить від активної позиції  її батьків.

 

 

Причини мовленнєвих порушень у дітей:

1. Токсикоз підчас вагітності, вірусні й ендокринні захворювання.

2. Вживання алкоголю та нікотину під час вагітності.

3. Пологова травма, яка приводить до внутрішньочерепних крововиливів.

4. Травми черепа, що супроводжуються струсом мозку.

5.  Спадкові фактори.

6. Несприятливі соціально-побутові умови.

7. Різні захворювання в перші роки життя дитини.

8. Анатомічні особливості челюсно-лицьового апарату.

9. Смоктання пальця.

 

Особливості мовленнєвого розвитку дітей передшкільного віку

із загальним недорозвитком мовлення

1. Діти вживають речення тільки простої конструкції, що складається з 2-3, зрідка 4 слів.

2. Лексичний запас відстає від вікової норми. Це виявляється в незнанні слів, що позначають, наприклад, різні частини тіла, назви тварин й їхніх дитинчат, різних професій, предметів. Обмежено використовують діти не тільки предметний словник, але й словник дій й ознак.  Вони не знають багатьох кольорів, форм та розмірів предметів. Нерідко діти замінюють слова іншими, близькими за змістом, наприклад, «суп ллють», замість «наливають». Навичками словотворення практично не володіють.

3. Відмічаються грубі помилки у вживанні ряду граматичних конструкцій:

- неправильне вживання відмінкових форм;

- помилки у використанні іменників чоловічого й жіночого роду;

- відсутність узгодження прикметників та числівників з іменниками.

Діти також мають труднощі при використанні прийменникових конструкцій: часто прийменники опускаються, а іменники вживаються в називному відмінку. 

4. Фонетична сторона мовлення відстає від вікової норми: у дітей порушена вимова приголосних (свистячих, шиплячих, сонорів, твердих та м'яких, дзвінких та глухих), спостерігається перестановка звуків, випадіння їх у позиції збігу приголосних. 

У всіх дітей із загальним недорозвитком мовлення також спостерігається недорозвинення фонематичного слуху, у зв'язку із цим - непідготовленість до оволодіння звуковим аналізом і синтезом.

 

Шляхи корекції порушень мовлення  у дітей, які відвідують заклад дошкільної освіти

  • Проводяться ігри, вправи, що навчають прислухатися в звуки, впізнавати їх, знаходити місце у слові, аналізувати його.
  • Виконуються артикуляційні вправи для розвитку рухливості мовленнєвих органів. Проводиться постановка звуків.
  • У тісній співпраці з вихователями проводиться автоматизація та диференціація поставлених звуків.
  • У співпраці з музичним керівником проводиться робота над  ритмом і римою. Слуховою увагою.
  • Проводиться робота над збагаченням словникового запасу дітей. Вивчаються вірші пісні, скоромовки, чистомовки з метою закріплення правильної вимови звуків, і подальшої демонстрації вимови на святкових ранках.
  • Дітей навчають складати розповіді, оповідання. Чітко, послідовно висловлюватися.

Батьки закріплюють набуті навички в повсякденному житті.

 Рекомендації баткам дітей з порушенням мовлення:

1. Створіть сприятливі умови для розвитку. виховання та навчання дитини.

2. Викликайте у дітей бажання спілкуватися:

  • Разом читайте і розглядайте книжки;
  • Ставте питання і вчіть давати на них відповіді;
  • Читайте дітям виразно, інтонаційно.

3. Вчіть вірші, чистомовки, потішки, відгадуйте загадки для розвитку пам`яті, мислення, поповнення словника та правильної вимови звуків.

4. Для розвитку дрібної моторики пальців рук дитини грайтеся мозаїкою, пірамідками, кубиками, пазлами.

5. Виконуйте всі завдання в ігровій формі, без примусу.

6. Вчіть контролювати свою і чужу мову.

7. Виконуйте артикуляційну та дихальну гімнастики.

8. Дивіться на світ очима дитини.

9. Відносьтесь як до рівного.

10. Встановіть довірливі стосунки з дитиною. 

11. Виявляйте зацікавленість до дій дитини і будьте готовими до сумісного переживання радості і невдачі.

12. Не порівнюйте з іншими дітьми, радійте навіть незначним успіхам.