Шановні батьки! ПАМ’ЯТАЙТЕ!!!

1. Мова не успадковується. Дитина вчиться говорити, спілкуючись із дорослими.

2. Якщо ви помітили у маляти  недоліки, негайно звертайтеся за допомогою до фахівця.

3. Розмовляйте з малюком кожної  вільної  хвилини.

4. Спонукайте дитину до звуконаслідування, промовляння правильних слів.

5. Якомога більше залучайте дітей до ігор, розповідайте казки, розучуйте пісні, скоромовки, вірші.

6. Ні в якому разі не повторюйте неправильну вимову дитини - малюкові потрібно чути тільки правильну мову дорослих.

Загальний недорозвиток мовлення у дітей з нормальним слухом і збереженим інтелектом - це порушення формування всіх компонентів мовної системи: лексики, граматики, фонетики. Найчутливіший період для розвитку мови - від 1 року до 5 років. Чим раніше нормалізована мова дитини,  тим більше сприятливим буде прогноз її подальшого розвитку.  Затримка темпів мовного розвитку функціонального характеру, як правило, обумовлена неправильним вихованням або частими захворюваннями дитини. Усунення причини, що викликає відхилення  в розвитку дитини, зміну умов її виховання визначають успішність подальшого розвитку дитини. Якщо вчасно не звернути уваги на мовні проблеми, вони можуть прийняти незворотний характер і спотворити подальше становлення мови і особистості дитини.

Успішність розвитку дитини залежить від активної позиції  її батьків.

Причини мовленнєвих порушень у дітей:

1. Токсикоз підчас вагітності, вірусні й ендокринні захворювання.

2. Вживання алкоголю та нікотину під час вагітності.

3. Пологова травма, яка приводить до внутрішньочерепних крововиливів.

4. Травми черепа, що супроводжуються струсом мозку.

5.  Спадкові фактори.

6. Несприятливі соціально-побутові умови.

7. Різні захворювання в перші роки життя дитини.

8. Анатомічні особливості челюсно-лицьового апарату.

9. Смоктання пальця.

Особливості мовленнєвого розвитку дітей передшкільного віку

із загальним недорозвитком мовлення

1. Діти вживають речення тільки простої конструкції, що складається з 2-3, зрідка 4 слів.

2. Лексичний запас відстає від вікової норми. Це виявляється в незнанні слів, що позначають, наприклад, різні частини тіла, назви тварин й їхніх дитинчат, різних професій, предметів. Обмежено використовують діти не тільки предметний словник, але й словник дій й ознак.  Вони не знають багатьох кольорів, форм та розмірів предметів. Нерідко діти замінюють слова іншими, близькими за змістом, наприклад, «суп ллють», замість «наливають». Навичками словотворення практично не володіють.

3. Відмічаються грубі помилки у вживанні ряду граматичних конструкцій:

- неправильне вживання відмінкових форм;

- помилки у використанні іменників чоловічого й жіночого роду;

- відсутність узгодження прикметників та числівників з іменниками.

Діти також мають труднощі при використанні прийменникових конструкцій: часто прийменники опускаються, а іменники вживаються в називному відмінку. 

4. Фонетична сторона мовлення відстає від вікової норми: у дітей порушена вимова приголосних (свистячих, шиплячих, сонорів, твердих та м'яких, дзвінких та глухих), спостерігається перестановка звуків, випадіння їх у позиції збігу приголосних. 

У всіх дітей із загальним недорозвитком мовлення також спостерігається недорозвинення фонематичного слуху, у зв'язку із цим - непідготовленість до оволодіння звуковим аналізом і синтезом.

Шляхи корекції порушень мовлення  у дітей, які відвідують заклад дошкільної освіти

• Проводяться ігри, вправи, що навчають прислухатися в звуки, впізнавати їх, знаходити місце у слові, аналізувати його.
• Виконуються артикуляційні вправи для розвитку рухливості мовленнєвих органів. Проводиться постановка звуків.
• У тісній співпраці з вихователями проводиться автоматизація та диференціація поставлених звуків.
• У співпраці з музичним керівником проводиться робота над  ритмом і римою. Слуховою увагою.
• Проводиться робота над збагаченням словникового запасу дітей. Вивчаються вірші пісні, скоромовки, чистомовки з метою закріплення правильної вимови звуків, і подальшої демонстрації вимови на святкових ранках.
• Дітей навчають складати розповіді, оповідання. Чітко, послідовно висловлюватися.

Батьки закріплюють набуті навички в повсякденному житті.

 Рекомендації баткам дітей з порушенням мовлення:

1. Створіть сприятливі умови для розвитку. виховання та навчання дитини.

2. Викликайте у дітей бажання спілкуватися:

• Разом читайте і розглядайте книжки;
• Ставте питання і вчіть давати на них відповіді;
• Читайте дітям виразно, інтонаційно.

3. Вчіть вірші, чистомовки, потішки, відгадуйте загадки для розвитку пам`яті, мислення, поповнення словника та правильної вимови звуків.

4. Для розвитку дрібної моторики пальців рук дитини грайтеся мозаїкою, пірамідками, кубиками, пазлами.

5. Виконуйте всі завдання в ігровій формі, без примусу.

6. Вчіть контролювати свою і чужу мову.

7. Виконуйте артикуляційну та дихальну гімнастики.

8. Дивіться на світ очима дитини.

9. Відносьтесь як до рівного.

10. Встановіть довірливі стосунки з дитиною. 

11. Виявляйте зацікавленість до дій дитини і будьте готовими до сумісного переживання радості і невдачі.

12. Не порівнюйте з іншими дітьми, радійте навіть незначним успіхам.